Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього…
М. Т. Рильський
Наприкінці січня 1918 року російська більшовицька армія під командуванням Михайла Муравйова у своєму поході на Київ підійшла до станції Крути неподалік Ніжина на Чернігівщині.
Бій під Крутами розпочався 29 січня о 9 годині ранку фронтальною атакою супротивника. Про цей бій написано багато звинувачень на адресу Центральної Ради та військового українського командування, які допустили загибель 300 юнкерів і студентів. Майже 5 годин стримували вони наступ загонів ворога. Військові частини Української армії не прийшли їм на допомогу. У нерівному бою всі студенти і гімназисти загинули. Та жодний з істориків не написав, що бій під Крутами був перемогою, а не поразкою: ціною своїх життів юнкери, студенти та Вільні козаки затримали наступ супротивника на два дні. Це дало можливість придушити в місті повстання більшовиків, не дати супротивнику відразу захопити Київ, а також вчасно підписати мирний договір із Німеччиною та її союзниками.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
До Вашої уваги пропонуємо віртуальну виставку «Пам’яті героїв, загиблих під Крутами».
