Вишивка і писанкарство є одними із найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва, в яких яскраво відобразились усі сторони життя народу – історія, ужитковість, звичаї, вірування, естетичні уявлення, поетичне бачення, мрії про довершеність життя. У цих видах народного мистецтва поєдналися висока декоративність та глибокий символічний зміст.
В Україні вишивати вміли в усіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село, володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях цим ремеслом займалися навіть чоловіки.
Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
В орнаменті вишиванки, як і у писанці, можна зашифрувати будь-яку інформацію: побажання здоров’я, тепла, радості, добробуту, захист від нечистих сил тощо.
Символіка кольорів також має велике значення. Колір виступає носієм інформації пізнавального й емоційно-виражального порядку, де закономірності колірної гармонії кольорів в поєднанні з орнаментальними елементами утворюють цілісну колірну систему.
Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. І хоч чітких меж використання певної техніки вишивки ніколи не було (бо люди, спілкуючись, передавали, навчали одне-одного особливостей ремесла свого краю) та все ж є головні риси, які відрізняли кожну область від іншої.
Для Харківської області характерні переважно чорно-червоні кольори (на чоловічому вбранні) та різнокольорові квадрати (на жіночому). І чоловіки і жінки носили вишиванки з комірами. Ці деталі одягу обов`язково прикрашали візерунками. Вирізняє Харківщину від інших регіонів те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки – «Дерево життя». Під мотивом «Дерева» знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.
На сьогодні вишиванка стала популярною не тільки на свята, а й у звичайні будні. Її краса пройшла крізь віки, але досі надихає не лише українців, а й світових дизайнерів. Вже не рідкість побачити елементи українського орнаменту на глянцевих сторінках відомих брендів. Певно, таки випромінює наша вишита сорочка якусь магічну чарівність.
Наукова бібліотека запрошує всіх охочих долучитись до популяризації вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій, вдягнувши національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно, та ознайомитися з виставкою, яка експонується на абонементі навчальної та художньої літератури.
