27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн. осіб.
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Від 27 вересня 1941 року тут відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. До кінця вересня 1943 року Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти.
Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених. У Харкові таким символом Голокосту є Дробицький яр. Трагічним подіям, пов’язаним із систематичним винищенням євреїв на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941–1944 роках, присвячена викладка книг: «Уроки минулого: історія Голокосту».
