Події 22 січня 1919 року стали величним історичним символом об’єднання українського народу у незалежній, самостійній державі і нині в Україні щорічно визначається Днем Соборності. (Укази Президента України від 21 січня 1999 року № 42/99 та від 13 листопада 2014 року № 871/2014).
Проголошення Універсалу Акту Злуки ЗУНР та УНР здійснили вікові мрії українців, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Століттями розділені території, де проживали українці, злилися в єдину незалежну Україну – Українську Народну Республіку. Важкі політичні умови, військові загрози і напади не дали змоги вистояти молодій українській державі, але визначили певні можливості та новий початок боротьби за Соборну Україну.
Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.
Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.
Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова представляє до вашої уваги віртуальну книжкову виставку «Єдність як запорука сили», яка доповнює нещодавню розповідь - історичний екскурс доктора філософських наук, професора кафедри історії і культурології Ігоря Миколійовича Рассохи щодо того, що українська нація споконвічно єдина - мовою, культурою, менталітетом, ДНК. І нам потрібно об'єднатися для захисту і збереження нашої єдності.
