Мова – це кров, що оббігає тіло нації.
Виточи кров – умре нація.
Юліан Дзерович
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Мова — не тільки, те що ми чуємо, а й те, що ми думаємо. Вона об'єднує людей в родину - націю. Подібно до того, як людина без мови не могла б бути людиною, так і нація без своєї національної мови не могла б бути нацією.
Кожна національна мова має свої особливості, свій національний дух, як кажуть учені, своє мовне чуття. Тому й ніколи не буває абсолютної тотожности між мовами, як не має й не може бути такої тотожности між націями.
Це не означає, що треба нехтувати інші мови. Навпаки, треба вивчати й чужі мови, як знаряддя міжнародної культури. Кожна національно-свідома людина, хоч би скільки мов вона знала, завжди в центрі уваги ставитиме свою національну мову. Це її священний обов'язок, як свідомого члена нації.
Коли мова йде про творення національної культури, не може бути «все одно», бо не все одно — творити українську культуру українською мовою чи якоюсь іншою.
Співробітники Наукової бібліотеки ХНУМГ ім. О. М. Бекетова долучаються до Міжнародного дня рідної мови й пропонують переглянути віртуальну виставку «Мова рідна, слово рідне…», яка висвітлює багатство, мелодійність та значення української мови у творенні української культури.
