Творча спадщина Тараса Шевченка — неповторне явище в історії української літератури та світової культури. Тарас Шевченко першим із письменників відкрито вів боротьбу з російською імперією; він, удосконаливши українську мову, підніс її до рівня найрозвиненіших мов світу; саме Тарас Шевченко, як ніхто із світових письменників, зобразив багатий внутрішній світ людини; поет збагатив жанрову систему української літератури - удосконалив як літературний жанр баладу, послання, думку, елегію.
Тарас Шевченко прожив 47 років: з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем... Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам'ятав її і сумував за нею, як за матір'ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов'ю і тугою. Саме такою, далекою та недоступною, постає образ України у вірші "Думи мої думи…".
Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова присвятила видатному поетові літературний подкаст — співробітники декламують поему-послання «І мертвим, і живим, і не нарожденним землякам моїм...», який є одним із найвизначніших його творів і можна сприймати як мудрий заповіт великої людини. У посланні Великий пророк віщує жахливі братовбивчі війни, коли народ не схоче більше терпіти лицемірство, а також картає українців за байдужість до власної історії, за порожні розмови та діяльність "псевдопатріотів".
Уже понад півтора століття немає з нами великого Кобзаря та Пророка. але його творчість у контексті останніх подій не дає нам змоги засумніватись у правдивості його пророцтв. Більш свідомо вчитуємося у рядки "Кобзаря" і переконуємося, що всі вони звернені до нас, українців XXI століття.
Фахівці бібліотеки підготували віртуальну виставку «Творчість Т. Г. Шевченка як духовний символ України», де презентують твори великого Кобзаря і дослідників його творчості.
