18 квітня Україна, разом з усім світом, відзначає Міжнародний день пам'яток і визначних місць. Для України це свято має особливе значення. Наша земля рясніє пам'ятками історії та культури, від величних київських соборів до мальовничих карпатських замків. Кожна з них – це скарбниця знань, джерело натхнення та ключ до розуміння нашого походження.
1982 року Міжнародна рада з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS) заснувала Міжнародний день пам'яток і визначних місць. Мета – привернути увагу громадськості до багатства культурної спадщини та заохотити до її збереження. В Україні День пам'яток історії та культури був започаткований у 1999 році указом Президента.
Пам'ятки історії та культури – це не просто мовчазні свідки минулого. Це джерело знань про життя наших предків, їхні звичаї, вірування, досягнення. Вони дають нам можливість відчути зв'язок з попередніми поколіннями, зрозуміти свою ідентичність та цінності.
З перших днів війни російські війська цинічно руйнують українську культурну спадщину. Архітектурні пам’ятки, унікальні старовинні будинки, церкви, палаци стають цілями російських обстрілів та ракет. Серед них – музей художниці наїву, літак-рекордсмен книги рекордів Гіннеса, собори, театри, приміщення навчальних закладів. На їхню відбудову знадобиться приблизно 100 млрд доларів США. Насправді це все те, що неможливо просто так відновити чи порахувати у квадратних метрах, тоннах бетону, цегли чи скла.
Статистика втрат українського культурного фонду ще не раз буде змінюватися. Адже обстріли українських міст не припиняються. Крім того, інформація щодо стану пам'яток на тимчасово окупованих територіях наразі в повному обсязі недоступна. Станом на сьогодні Україна може лише фіксувати пошкоджені історичні та архітектурні памʼятки.
У Харківській області від воєнних дій постраждали:
- Будинок «Слово» у Харкові, Харківський національний академічний театр опери та балету
- Меморіал Голокосту «Дробицький Яр»
- Свято-Вознесенський кафедральний собор в Ізюмі
- Меморіал жертв тоталітаризму
- Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у Сковородинівці
- Половецькі кам'яні баби (9-13 століття) в Ізюмі
- Куп'янський краєзнавчий музей та інші пам'ятки.
На тлі цих варварських дій українські пам'ятки стають символами стійкості та незламності нашого народу.
Незважаючи на складні умови, українці роблять все можливе, щоб зберегти свою культурну спадщину. Музейні працівники ховають експонати, реставратори рятують пошкоджені пам'ятки, волонтери допомагають у відбудові зруйнованих храмів.
Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О.М. Бекетова закликає всіх людей світу до підтримки України та засудження дій росії; допомозі у збереженні української культурної спадщини. І, головне, пам'ятати, що культурна спадщина – це невід'ємна частина людської ідентичності, її захист – це спільне завдання.
