Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова інформує, що 23 квітня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться відкритий науково-практичний семінар з підвищення кваліфікації «Академічна доброчесність в сучасній освіті, науці і практиці».

Захід покликаний поінформувати слухачів про технології, які дають можливість вільного доступу до інформації, і при цьому підтримують доброчесні практики. Планується обговорити наступні питання: як зберегти свою ідентичність у мінливому та складному світі; як користуватися інформаційними джерелами, щоб не порушувати авторського права; як у наукових працях використовувати саме достовірну інформацію; як перевірити авторство текстів та відокремити запозичення, у тому числі наведені некоректно, без належних посилань. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».

Детальніше: [http://surl.li/ssire](http://surl.li/ssire), [http://webinar.ukrintei.ua/](http://webinar.ukrintei.ua/)

Фото: УкрІНТЕІ

День довкілля відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.

У третю суботу квітня проводяться заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань. Щорічне святкування дня довкілля допомагає привернути увагу суспільства до екологічних проблем і підкреслює гостру необхідність в зміні ставлення людини до природних ресурсів.

Широкомасштабне російське вторгнення в Україну вже призвело до значних втрат для українського довкілля. Країна-агресор продовжує вчиняти нові акти ядерного, ракетного, екологічного і продовольчого терору та загрожувати безпеці Європи та світу.

З метою поширення екологічних знань, підвищення рівня суспільної свідомості українців з питань збереження навколишнього середовища пропонує переглянути віртуальну виставку ″ Час негайних дій ″, на якій представлені матеріали про закономірності формування довкілля, методи його збереження та охорони.

18 квітня Україна, разом з усім світом, відзначає Міжнародний день пам'яток і визначних місць. Для України це свято має особливе значення. Наша земля рясніє пам'ятками історії та культури, від величних київських соборів до мальовничих карпатських замків. Кожна з них – це скарбниця знань, джерело натхнення та ключ до розуміння нашого походження.

1982 року Міжнародна рада з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS) заснувала Міжнародний день пам'яток і визначних місць. Мета – привернути увагу громадськості до багатства культурної спадщини та заохотити до її збереження. В Україні День пам'яток історії та культури був започаткований у 1999 році указом Президента.

Пам'ятки історії та культури – це не просто мовчазні свідки минулого. Це джерело знань про життя наших предків, їхні звичаї, вірування, досягнення. Вони дають нам можливість відчути зв'язок з попередніми поколіннями, зрозуміти свою ідентичність та цінності.

З перших днів війни російські війська цинічно руйнують українську культурну спадщину. Архітектурні пам’ятки, унікальні старовинні будинки, церкви, палаци стають цілями російських обстрілів та ракет. Серед них – музей художниці наїву, літак-рекордсмен книги рекордів Гіннеса, собори, театри, приміщення навчальних закладів. На їхню відбудову знадобиться приблизно 100 млрд доларів США. Насправді це все те, що неможливо просто так відновити чи порахувати у квадратних метрах, тоннах бетону, цегли чи скла.

Статистика втрат українського культурного фонду ще не раз буде змінюватися. Адже обстріли українських міст не припиняються. Крім того, інформація щодо стану пам'яток на тимчасово окупованих територіях наразі в повному обсязі недоступна. Станом на сьогодні Україна може лише фіксувати пошкоджені історичні та архітектурні памʼятки.

У Харківській області від воєнних дій постраждали:

• Будинок «Слово» у Харкові, Харківський національний академічний театр опери та балету
• Меморіал Голокосту «Дробицький Яр»
• Свято-Вознесенський кафедральний собор в Ізюмі
• Меморіал жертв тоталітаризму
• Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у Сковородинівці
• Половецькі кам'яні баби (9-13 століття) в Ізюмі
• Куп'янський краєзнавчий музей та інші пам'ятки.

На тлі цих варварських дій українські пам'ятки стають символами стійкості та незламності нашого народу.

Незважаючи на складні умови, українці роблять все можливе, щоб зберегти свою культурну спадщину. Музейні працівники ховають експонати, реставратори рятують пошкоджені пам'ятки, волонтери допомагають у відбудові зруйнованих храмів.

Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О.М. Бекетова закликає всіх людей світу до підтримки України та засудження дій росії; допомозі у збереженні української культурної спадщини. І, головне, пам'ятати, що культурна спадщина – це невід'ємна частина людської ідентичності, її захист – це спільне завдання. 

15 квітня 2024 року співробітники Наукової бібліотеки - директор Надія Євсюкова та заступник директора Світлана Федяй - долучилися до роботи онлайн-симпозіуму "Історії інфоспротиву: українські бібліотеки на лінії фронту", присвяченого українським бібліотекам, що стоять на варті інформаційного простору держави.

Міжнародний івент організувала Школа інформації Державного університету Сан-Хосе (США). На заході були представлені доповіді українських бібліотекарів, в яких були висвітлені такі теми: - посилення інформаційного спротиву; - особливості роботи в умовах воєнного стану; - специфіка роботи під час обстрілів міста; - діяльність "мандрівної бібліотеки".  Світлина з інтернету